Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 924/1037/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І.за участю представників:позивачаЗубко А.В., дов. від 01.01.2015відповідачаКраєвський В.М., дов. від 14.01.2015третіх осібне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Констракт-Реалті"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014у справі№ 924/1037/14 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПриватного підприємства "Констракт-Реалті"доПублічного акціонерного товариства "Стожари"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія"; - Управління архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської радипрозобов'язання демонтувати тимчасову споруду за власний рахунок, укласти бруківку та демонтувати паркан

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року Приватне підприємство "Констракт-Реалті" звернулося до господарського суду з позовом про зобов`язання ПрАТ "Стожари" демонтувати належну йому тимчасову споруду за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73 за власний рахунок, укласти бруківку на тому місці, де була розташована тимчасова споруда та демонтувати паркан (в редакції заяви від 26.08.2014 про зміну предмету позову, яка прийнята місцевим господарським судом, а.с. 59-60). Позовні вимоги вмотивовано невідповідністю паспорту прив'язки тимчасової споруди, виданого відповідачу, правилам під'їзду до аптек, встановлених ДБН України, правилам пожежної безпеки, відхиленнями від проекту, допущеними відповідачем при встановленні тимчасової споруди, встановлення паркану без належного погодження, чим порушено статті 1, 20, 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", статтю 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункти 2.1, 2.20, 2.30 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011.

Відповідач відхилив позовні вимоги, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість, наявність необхідних дозвільних документів на встановлення тимчасової споруди.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2014 (суддя: Шпак В.О.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 (судді: Гудак А.В. - головуючий, Олексюк Г.Є., Розізнана І.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Констракт-Реалті" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з уточненням), в якій просить скасувати рішення та постанову повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: всупереч приписам статей 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України суди не забезпечили сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-будівельної експертизи для з'ясування питання про додержання вимог паспорту прив'язки при встановленні тимчасової споруди, що охоплює обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та потребує спеціальних знань; суди взагалі не дослідили зазначені обставини, на які посилався позивач, надали одному з доказів переважної сили; суди не застосували при вирішенні спору статтю 16 Закону України "Про основи містобудування", що встановлює комплекс якісних та кількісних показників та вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів, відповідність спірного об'єкта державним будівельним нормам та правилам.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні, не надали відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 17.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКТ-Холдинг" (продавець) та Приватним підприємством "Констракт-Реалті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого продавець передає майно у власність покупцю, а покупець приймає майно і оплачує за нього обумовлену грошову суму. За даним договором відчужується 75/100 частки нежитлового приміщення, площею 63,0 кв.м., що розташоване в м. Хмельницькому, по вул. Проскурівського підпілля, буд. 71; загальна площа нежитлового приміщення 83, 7 кв.м. (пункт 1.2. договору купівлі-продажу).

За змістом договору купівлі-продажу від 17.07.2013 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 17.07.2013 зареєстровано право власності на частку в розмірі 75/100 об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 83,7 кв.м.; форма власності - приватна; власник - Приватне підприємство "Констракт-Реалті"; адреса - м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, буд. 71.

23.07.2013 Приватним підприємством "Констракт-Реалті" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" (орендар) укладено договір операційної оренди приміщення № 23/07/13-1, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає належне йому на праві власності майно у виключне строкове і платне користування, а орендар приймає в операційну оренду приміщення, розташоване на 1 поверсі за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, буд. 71. Загальна площа приміщення складає 60,8 кв.м. Згідно з актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду до договору № 23/07/13-1 від 23.07.2013, орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 60,8 кв.м., розташоване на 1 поверсі за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, буд. 71 для використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" виключно з метою договору оренди нежитлового приміщення для структурного підрозділу - аптеки.

Також суди встановили, що згідно з Державним актом № ХМ 247 від 21.12.1995 на право постійного користування землею, виданим акціонерному товариству "Стожари", та відповідно до розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994 № 1575 ПрАТ "Стожари" є постійним землекористувачем земельної ділянки по вул. Проскурівського підпілля, 73 загальною площею 0,16 га. За актом встановлення і погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Стожари" з суміжними землекористувачами від 29.05.2013 при проведенні робіт межі земельної ділянки закріплені: в натурі існуючою цегляною огорожею та стінами будівель, спірні питання відсутні. Наявність цегляної огорожі за адресою по вул. Проскурівського підпілля, 71 та 73 вбачається з витягу з плану м. Хмельницького, стереографічна зйомка якого поновлена 2004 року.

24.04.2014 ПрАТ "Стожари" звернулося до начальника управління архітектури та містобудування із заявою з проханням розглянути можливість розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та оформлення паспорту прив'язки кіоску (павільйону) площею 40,0 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля 73; 30.04.2014 управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради видано ПрАТ "Стожари" паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - відкритого майданчику для харчування площею 40 м.кв. за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля (біля будинку № 73) за реєстраційним номером № 231, відповідно до якого відповідач розпочав будівництво стаціонарної тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності. Паспорт прив'язки дійсний до 01.11.2014; продовжений до 01.11.2015.

22.05.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" направлено на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області заяву про законність виконання будівельних робіт за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, буд. 73; у відповідь на вказану заяву 03.06.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області направлено на адресу ТзОВ "Центральна фармацевтична компанія" лист № 7/22-1395, згідно з яким за результатами проведеної перевірки встановлено, що ПрАТ "Стожари" виконує роботи по благоустрою прибудинкової території з улаштуванням відкритого майданчика для харчування, площею 40 м. кв. на підставі паспорта прив'язки тимчасової споруди, виданого управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради та згідно розробленого ескізного проекту, земельна ділянка, на якій проводяться вищевказані роботи, належить ПрАТ "Стожари" згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ХМ № 001807.

07.08.2014 управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів направлено на адресу представника позивача лист № 3038/03-0111, за змістом якого при обстеженні вищезазначеного об'єкту працівниками управління архітектури та містобудування встановлено, що підхід до приміщення аптеки по вул. Проскурівського підпілля, 71 є безперешкодним, а під'їзд автотранспорту до аптеки неможливий через наявність підпірної стінки. Крім того, при обстеженні об'єкту виявлено конструкції фундаменту.

Водночас, у відповідь на запит відповідача повідомлено листом від 01.09.2014 №3240-03-01-1 управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, що при обстеженні спірного об'єкта виявлено встановлення відкритого майданчика для харчування на підготовленій бетонній площадці, а не на фундаменті.

Відтак, ПП "Констракт-Реалті" звернулося з позовом до суду про зобов`язання ПАТ "Стожари" демонтувати належну йому тимчасову споруду за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73 за власний рахунок, укласти бруківку на тому місці, де була розташована тимчасова споруда та демонтувати паркан.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що позивач звернувся за захистом права щодо приміщення, яке ним фактично не використовується, а доводи про порушення правил та вимог для функціонування аптечного закладу не стосуються прав та інтересів позивача; позовні вимоги не доведено відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав повно та достовірно встановленими істотні обставини справи та погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що за статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права розпоряджання та користування майном; передача майна в оренду є способом використання цього майна для своїх потреб шляхом отримання відповідних доходів за рахунок орендної плати та не позбавляє власника майна права вимагати усунення порушень, які впливають (на його думку) на якісні характеристики об'єкта та можливість подальшого використання майна для своїх потреб цим самим чином.

Разом з тим, позивач відповідно до приписів статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний довести належними та допустимими доказами обставини справи, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, враховуючи, що виникнення у відповідача обов'язку усунути перешкоди за змістом статті 13 Цивільного кодексу України пов'язано з порушенням відповідачем меж здійснення цивільних прав, тобто, його неправомірною поведінкою.

Відповідно до частин 3, 5 статті 373 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

У відповідності до частин 1-3 статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з пунктом 1.3. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" від 21.10.2011 № 244, тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту; за пунктами 2.1 та 2.11 зазначеного наказу підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, що включає, зокрема, схему розміщення, схему благоустрою, ескізи фасадів, технічні умови щодо інженерного забезпечення.

Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, а позивачем не спростовано, що будівництво стаціонарної тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності здійснювалося відповідно до наданого паспорту прив'язки; посилаючись на невідповідність паспорту прив'язки тимчасової споруди, виданого відповідачу, правилам під'їзду до аптек, встановлених ДБН України, правилам пожежної безпеки, позивач залишив поза увагою, що відповідач не є особою, відповідальною за відповідність вимогам законодавства схеми розміщення тимчасової споруди, наведеної в паспорті прив'язки.

Посилаючись на відхилення від проекту, допущені відповідачем при встановленні тимчасової споруди (улаштування фундаменту при зведенні тимчасової споруди), позивач не мотивував будь-яким чином, як ці відхилення порушують його права та охоронювані законом інтереси щодо власного нерухомого майна; позивач не є особою, що здійснює контролюючі функції за додержанням умов паспорту прив'язки при встановленні тимчасової споруди.

Також позивач не навів будь яких доводів та доказів щодо змісту порушення його законних прав чи охоронюваних законом інтересів при спорудженні паркану на земельній ділянці, належній відповідачу.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів наявності порушеного права чи інтересу незаконними діями відповідача.

Щодо доводів позивача про порушенням судами вимог процесуального законодавства в зв'язку з відмовою у клопотанні про призначення будівельно-технічної експертизи, судова колегія зазначає, що за статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань; за приписами статей 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України суди вказують в описовій та мотивувальній частинах судового рішення стислий виклад клопотань сторони, доводи, за яким господарський суд відхилив зазначені клопотання.

Зі змісту рішення та постанови в даній справі вбачається, що господарські суди попередніх інстанцій виклали у судових рішеннях зміст поданого позивачем клопотання та мотивовано відхилили його, вказавши, що позивач не довів дійсної потреби у спеціальних знаннях, що входять до предмету доказування.

Враховуючи предмет та підстави поданого позову, те, що відмова у задоволенні позовних вимог судами ґрунтується на недоведеності позивачем порушеного права чи охоронюваного законом інтересу в межах цивільних правовідносин сторін, а запропоновані позивачем на вирішення експертизи питання не стосуються з'ясування обставин справи щодо порушених прав позивача (а не будь-яких інших осіб чи контролюючих органів), суди вірно та обґрунтовано вказали на відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для вирішення даного спору.

За частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, відтак їх висновки про задоволення позовних вимог обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Констракт-Реалті" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у № 924/1037/14 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач